Українська вітроенергетика: історія та реалії

Наші предки стали використовувати силу вітру ще в старовину. І вже на початку двадцятого століття по всій території України стояло близько п'ятдесяти тисяч вітряних млинів, в яких зерно перетворювалося на борошно. А в СРСР таких млинів було близько двохсот тисяч. Не дивно, що перша в світі вітряна електростанція була спроектована і побудована саме в СРСР, а точніше в Криму. Не в Англії, Німеччині та США, що сьогодні вважаються лідерами з приборканню вітру, а на території Автономної Республіки Крим.

Перша в світі промислова вітрова електростанція (ВЕС) Д-30 потужністю 100 кВт  запрацювала в Криму в 1931 році і була спроектована ЦАГІ (Центральний Аерогідродинамічний інститут СРСР). Розвитку цієї сфери в СРСР приділяли немало уваги – будували спеціальні заводи, розробляли нові типи моторів, випускали фахівців з обслуговування вітроенергостанцій тощо. Проте все принципово змінилося в сорокових роках, коли навчилися приборкувати силу атома. І коли в 1954 році побудували першу АЕС, про вітроенергетику забули надовго.

В кінці восьмидесятих сталися дві події, які змусили пригадати про переваги поновлюваних джерел енергії. Це аварія на ЧАЕС та світова енергетична криза.

Енергетична різниця між СРСР та Європою
В цей час дороги розвитку нашої країни і Європи кардинально розійшлися: ми намагалися все-таки повернутися до атомного виробництва енергії, а Європа кинула величезні інвестиції на вивчення альтернативних джерел. 

Приборкання українського вітру сьогодні

Нині в нашій країні працюють декілька ВЕС: Трускавецька, Сакська, Новоазовська, Донузласька, Аджігольська, Асканієвська станції та ін. За весь термін експлуатації вітряки виробили 15 373 мВт/год. І встигли довести, що їхня робота анітрохи не гірша, а в багатьох аспектах набагато краща за інші способи виробництва енергії. 

Крім того, у вітчизняну вітроенергетику активно інвестують зарубіжні компанії. Західні інвестори бачать в Україні величезний потенціал для розвитку альтернативних джерел енергії.

Сприятливий клімат, оптимальна швидкість вітру, дешева робоча сила і спеціальні державні програми — всі ці моменти стимулюють вкладати в українську вітроенергетику чималі інвестиції. Наприклад, станом на січень-лютий 2012р., згідно з даними прес–служби Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, розглядається пропозиція німецької компанії  WKN Windkraft Nord AG побудувати в Криму дві вітряні електростанції загальною потужністю 400 мВт. Проект оцінюється в один мільярд доларів. ВЕС передбачається побудувати в Джанкойському і Червоноперекопському районах. І таких проектів нараховується  немало.

Прогнози розвитку вітряної енергетики

Газ, нафта, вугілля — вчені всього світу повторюють про те, що цих ресурсів залишилося лише на якусь сотню років. Тому людство немає іншого шляху, крім використання альтернативних джерел енергії. Практично всі розвинені країни вже 10-20% всього енергопотенціалу переклали на поновлювані ресурси.

В Україні починає простежуватися оптимістична тенденція розвитку альтернативної енергетики. Експерти говорять про те, що в нашій державі формується сприятливий ґрунт для зросту видобутку екологічної енергії. Законодавча база має багато прогалин, але активна робота в цьому напрямі повинна дати позитивні результати.

 

 

 

UARU